Гвоздецький Роман Зіновійович "Лев"
Гвоздецький Роман Зіновійович
30 жовтня 1994р. - 29 січня 2023р.
Штаб - сержант, учасник російсько-української війни
Роман народився 30 жовтня 1994 року в родині вчителів у селі Бутини, що на Львівщині. Особливим авторитетом і взірцем для нього змалку був старший брат Василь. Одразу по закінченні школи, у 2012 році юнак, за прикладом брата, на той час військовослужбовця Кінологічного навчального центру Держприкордонслужби, підписав контракт про проходження військової служби у лавах ДПСУ. Як і Василь, Роман обрав для себе фах кінолога.
Коли через два роки російські війська увійшли в Україну, юнак одним з перших став на її захист. Вмовляння батьків залишитися, набратися ще досвіду виявилися абсолютно марними – прикордонник у складі мотоманевреної групи вирушив у район Красної Талівки, що на Луганщині.
По завершенні виконання бойового завдання сержант Гвоздецький продовжував службу у прикордонних підрозділах Львівщини. Однак, з початком повномасштабного вторгнення росіян, він знову одним із перших став до зброї. У складі бойового підрозділу охороняв північний кордон України.
Роман мав особливий хист до снайперської справи. Він із пристрастю вивчав зброю, постійно тренувався, удосконалювався. Згодом став вчити та тренувати військовослужбовців свого та інших підрозділів. Учив завзято, з особливою віддачею та ентузіазмом. На зауваження побратимів, що забагато вимагає від них, завжди відповідав, що одного разу це врятує комусь життя.
На початку січня 2023 року штаб-сержант Гвоздецький вибув для виконання бойових завдань на Донеччину. На півшляху до пункту призначення майже випадково зустрівся зі старшим братом, який саме повертався з війни. На жаль, ця коротка зустріч виявилася для чоловіків останньою.
29 січня 2023 року під час одного з боїв у районі Благодатного ворог з трьох боків оточив позицію, яку утримував Роман зі своїм підрозділом. Прикордонникам дали наказ про вихід. Роман разом зі ще кількома побратимами прикривали відхід основних сил. Це завдання вони успішно виконали.
Аби потім самим вийти з оточення, хлопцям потрібно було подолати прострілювану ворогом відкриту сорокаметрову галявину. Коли їм врешті вдалося звідти вийти, Роман почув у радіостанцію, що один з його побратимів залишився на позиції через поранення. Він вирішив повернутися за ним. Прикордонникові знов довелося долати ту відкриту місцину і вдруге вдалося. Однак, врятувати пораненого Роман не зміг. Травми побратима виявилися не сумісними з життям.
Тоді Роман прийняв рішення продовжити бій. Він відстрілювався від окупантів до того часу, доки одна з ворожих куль не обірвала його життя.
Поховали Героя лише наприкінці березня. До того часу він вважався зниклим без вісті. Чин похорону відбувся у населеному пункті Великі Мости, неподалік від рідного села прикордонника.
19 квітня цього року, за героїзм та мужність, проявлені під час виконання завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, наказом Голови Державної прикордонної служби України штаб-сержантові Роману Гвоздецькому присвоєно військове звання «майстер-сержант».
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та нагрудним знаком «Учасник бойових дій».
Указом Президента України від 26 липня 2023 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові, майстер-сержанта Романа Гвоздецького було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Нагороджений почесним званням "Герой Великомостівської територіальної громади" (посмертно).
