Луцьків Василь Богданович "Вуя"
Луцьків Василь Богданович
25 грудня 1974р. - 7 вересня 2024р.
Старший сержант Збройних сил України,
учасник російсько-української війни
Народився в с. Бутини, Червоноградського р-ну, Львівської обл. У 1981р. пішов у перший клас Бутинської СЗШ, яку закінчив у 1991р. По закінченню школи пішов вчитися в Угнівське ПТУ по спеціальності - крановщик. У 1992 р. був призваний до лав ЗСУ, служив в АР Крим (Севастополь), мав звання старший сержант. Після завершення служби (2р.) повернувся в рідне село.
Працював на будівельних роботах. У 2002 р. одружився. У шлюбі мав 3 дітей: сина і 2 донечки. Був дбайливим батьком і добрим чоловіком. У 2016р. пішов працювати сторожем в ОЛК "Ровесник". Але так, як треба було забезпечувати сім'ю пішов далі на будівельні роботи. З початком повномасштабного вторгнення, він не вагаючись пішов у військомат і 27.02.2022р. був призваний на військову службу по мобілізації в 3 Луганський прикордонний загін.
Інспектор прикордонної служби 2-ї категорії, механік-водій 2-го відділу першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби в/ч 9938, 3 Луганський загін 1ВПС, 4ПКШР.
Василь Луцьків був надійним побратимом і вірним захисником. Він завжди був на передових позиціях. На одній із позицій, після поранення командира, він прийняв управління боєм. Протягом шести діб керував діями особового складу на позиції, відбиваючи наступ противника, за що і одержав відзнаку від Презедента України.
07.09.2024р., внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Колісниківка, Харківської обл. обірвалося життя відважного воїна, коханого чоловіка, дбайливого батька, вірного друга та побратима.
У воїна залишилася дружина, син, дві донечки, брат та три сестри.
Нагороджений почесним званням "Герой Великомостівської територіальної громади" (посмертно).
