Владика Назарій Іванович "Святий"
Владика Назарій Іванович
17 березня 1997р. - 18 червня 2026р.
Головний сержант Збройних сил України,
учасник російсько-української війни
Назарій Іванович Владика народився 17 березня 1997 року у селі Реклинець Великомостівської громади Львівської області.
Дитинство та юність провів у рідному селі. Навчався у Реклинецькому закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Великомостівської міської ради, де проявив себе як відповідальний, щирий і товариський юнак. З дитячих років любив спорт, вів активний спосіб життя, захоплювався футболом, користувався повагою серед однолітків, умів підтримати та допомогти іншим. Згодом здобув фахову освіту у Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу.
У 2016 році, керуючись почуттям обов’язку та любов’ю до Батьківщини, Назарій підписав контракт зі Збройними Силами України. Військову службу проходив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, де брав участь в антитерористичній операції на сході України. Уже тоді він проявив себе як дисциплінований, мужній та професійний військовослужбовець, здобувши повагу командирів і побратимів.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, не вагаючись, знову став до зброї та продовжив захист України у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У званні головного сержанта він пройшов найгарячіші ділянки фронту, виконуючи бойові завдання на Дніпропетровському, Південно-Слобожанському, Курському, Сумському, Донецькому та Запорізькому напрямках. За роки служби здобув репутацію досвідченого, рішучого та відповідального воїна, який завжди був готовий прийти на допомогу побратимам, підтримати молодших військовослужбовців і власним прикладом надихати інших.
Рідні згадують Назарія як надзвичайно добру, щиру, співчутливу й турботливу людину. Він був відповідальним, дисциплінованим, організованим, умів знаходити спільну мову з людьми, завжди залишався життєрадісним, надійним другом і люблячим сім’янином. Для побратимів був авторитетом, людиною честі та незламної сили духу. За відвагу й мужність мав позивний «Святий», який став символом його характеру та ставлення до служби.
За виняткову мужність, самовідданість і вірність військовій присязі Назарій Іванович був удостоєний численних державних та відомчих нагород, серед яких:
- ордени «За мужність» І, ІІ та ІІІ ступенів;
- почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» та «Сталевий хрест»;
- відзнака командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу»;
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
- відзнака командира 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади «Сталевий Лев»;
- відзнака «Кращий розрахунок БМ 9П148» 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Ці нагороди стали визнанням його виняткової мужності, професіоналізму та багаторічної бездоганної служби Українському народові.
18 червня 2026 року життя Назарія Владики трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
У Героя залишилися мама, дружина, син, брат і бабуся.
Назарій Владика віддав Україні найцінніше — власне життя. Він назавжди залишиться у пам’яті земляків як справжній патріот, мужній Захисник, людина честі, незламної волі та великого серця.
Його життєвий шлях — це приклад безмежної любові до Батьківщини, військової звитяги, самопожертви та вірності українському народові. Світла пам’ять про Героя житиме у серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав його та пишається його подвигом. Вічна слава і вічна пам’ять Захиснику України
