Посмертні нагороди для Героїв
Напередодні перед початком чергового засідання сесії Великомостівської міської ради представник Сокальського РТЦК та СП Андрій Поспіх спільно з міським головою Ярославом Ройком вручили державні нагороди — ордени «За мужність» ІІІ ступеня, якими Президент України посмертно відзначив двох Захисників Великомостівської громади.
Ці нагороди — символ незламності, відваги та найвищої жертовності наших воїнів, які віддали своє життя за Україну, за мирне майбутнє своїх дітей, рідних та всієї держави.
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Навроцького Віталія Дмитровича.
Віталій народився 11 травня 1998 року у місті Великі Мости. У десятирічному віці залишився сиротою, але попри важкі життєві випробування виріс щирою, працьовитою та сильною людиною. Після закінчення Великомостівської школи навчався у ПТУ №11 за спеціальністю «муляр-штукатур», працював у будівельній галузі та на пилорамі.
У червні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, 425-му окремому штурмовому батальйоні «Скала», де був навідником штурмової роти.
6 січня 2025 року Віталій героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Воздвиженка Покровського району Донецької області.
Посмертну нагороду отримала тітка Героя — пані Стефанія. Після смерті мами, перші п'ять років Віталій проживав з батьком, а коли помер і тато, опіку над ним взяв старший брат Ігор, а тітка Стефанія, разом з своїм чоловіком всіляко підтримувала та супроводжувала братів на життєвому шляху.
Також орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Кісілевича Михайла Івановича.
Михайло народився 30 липня 1990 року в селі Бутини. Після школи здобув професію муляра-штукатура у Рава-Руському ліцеї. Працював на фабриці «Рата», згодом десять років — шахтарем на шахті «Надія», а пізніше — на заводі залізобетонних виробів.
У 2018 році створив сім’ю, став люблячим чоловіком і турботливим батьком двох синів. Рідні та друзі пам’ятають Михайла як добру, щиру, відповідальну людину, яка завжди приходила на допомогу.
2 вересня 2022 року він став на захист України. Служив у складі 2-го штурмового батальйону військової частини А4638. Брав участь у боях на Авдіївському та Ізюмському напрямках, був водієм господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.
Під час служби отримав поранення, але продовжував виконувати свій обов’язок.
23 лютого 2025 року Михайло загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Лозова Ізюмського району Харківської області.
Нагороду отримали батьки Героя — Іван та Даниїла Кісілевичі.
Обидва воїни також були удостоєні почесного звання «Герой Великомостівської територіальної громади» (посмертно).
Сьогодні ми низько схиляємо голови перед подвигом наших Захисників.
За кожною нагородою — людське життя, нездійснені мрії, біль рідних і безмежна любов до України.
Вічна пам’ять Героям.
Вічна шана тим, хто віддав найдорожче за нашу свободу.
