A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великомостівська громада
Великомостівська міська рада Львівської області Сокальського району

Історія с. Волиця

Дата: 08.10.2019 11:37
Кількість переглядів: 177

Пробуджується український народ, повертається до своїх коренів, до своїх  джерел. Національне і культурне відродження  торкнулося і села Волиця.

Село розташоване в ратинській низовині Малого Полісся. Лежить воно у вигідному географічному положенні і має гарне  сполучення з найближчим містом Великі Мости (3км). Село віддалене  від районного центру м.Сокаль  на 32 км; від обласного центру  м. Львів на 60 км . Околицею  села протікає річка Рата, що являється правою протокою  річки Вісла  яка  бере свій початок  у Польщі. Впадає річка у Західний Буг, що є лівою притокою.                                                                                                                

Село Волиця відноситься до колишньої Двірцівської сільської ради, а зараз до Великомостівської ОТГ. На території розташовані два хутори:  Пісок і Рокитна. Кожен із них має свої вулиці: Шевченка, Рокитна, Підлісна.                                                                          

Населення с. Волиця становить близько 700 чоловік. На території села розташований КЗ ЛОР «Великомостівський геріатричний пансіонат», у  якому  свої пенсійні роки життя проводять люди похилого віку та інваліди. На  сьогодення  обслуговування пансіонату відповідає його назві. Провідне місце у селі  належить  архітектурним  пам’ятникам. При  в’їзді у село стоїть хрест – на честь скасування кріпосного права. По вулиці Шевченка стоїть ще одна пам’ятка-хрест. Раніше вони  були розташовані біля клубу в центрі села. Партократи знущалися над тими хрестами і знищили їх. У 1992 році хрест «Скасування кріпосного права» було відновлено і встановлено біля автобусної зупинки. А інший пам’ятку-хрест під свою опіку взяла односельчанка Мармаш Марія Іванівна і поставила його на городі, де його відновила і доглядала. На даний час про нього  дбає її син.                                                                           

На горбочку хутора Пісок стоїть капличка Св. Антонія. У радянські часи вона була зруйнована, та в роки Незалежності мешканці села відновили і розбудували капличку.

    У центрі села ще у сиву давнину стояв будинок - медпункт і магазин. Біля магазину була викопана криниця. На сьогодні  залишився тільки магазин. Ще була збудована початкова школа 1-4 класи. Зараз вона продана під житловий будинок.

 У 1923 році було створено «Просвіту». Керівником працював житель с. Волиця Глушко І.А., організатором був священник парох Гацький О.                           

При клубі працювали гуртки: вокальний, драматичний та художнього читання. 

З 1953 року при клубі було відкрито читальню (тепер бібліотека), де і до сьогодні працює.

 

На околиці села Волиця (Двірцівська), поблизу хутора Піски, стоїть капличка, яку достеменно ніхто й не знає, коли і хто побудував. Старожили передають з покоління в покоління легенду, що колись тут була трясовина. Їхала пані бричкою і коні понесли її туди. Вона у відчаї звернулася до святого Антонія, щоб зупинив коні. І так сталося. Тоді вона пообіцяла, що побудує на цьому місці капличку. І дотримала слова. У центрі якої стояв святий Антоній, який тримав Ісуса на руках. У 1960 роках капличка була, як більмо на оці, тож хтось забрав статую святого у військову частину, де вона стала мішенню для прикордонників. Великомостівчанин Петро Савіцькій побачив це і разом з товаришем вночі через огороджу викрав звідти статую св. Антонія та сховав у хліві. Переховував у сіні до 1990 року. Коли відновили стареньку капличку, парафіяни хутора Піски статую святого Антонія повернули на місце. Однак роки йшли і капличка руйнувалася. У 2008 році, коли я важко занедужала, дала собі обітницю, що відновлю її. Взялась до роботи. Не знаю, де й взялася сила. Щоразу приходили люди: одні допомагали працею, інші  фінансово. За 1,5 роки ми поставили нову капличку. У 2010 році її посвятили. Тоді до мене підійшла стара жінка і сказала, що ще мушу знайти і почистити джерело, яке колись було біля неї. За радянських часів його загорнули і посадили на цьому місці ліс. Разом з однодумцями шукала навколо каплички джерело, але так не знайшли. Була у відчаї, але не втрачала віри. Якось мені приснився сон, що біля джерела стоїть гарна статуя Матері Божої. І я зрозуміла, що маю там поставити фігуру. Так і зробила. У минулому році фігуру Матері Божої освятили. Пробурували свердловину і пустили воду. Нещодавно побувала з товаришками у Зарваниці, ходили з молитвою по стаціях Хресної дороги. Тож вирішила таку ж зробити й у Волиці. Мене підтримали односельчани, депутати. Грошей спеціально не збирали, але хто хотів, допоміг матеріалами чи власною працею. В тиждень всіх Святих Хресна дорога та капличка Воскресіння Христа були готові. І 7 червня їх освятили священики  отці Павло, Петро, Михайло Івасейки та настоятель храму в с. Домашів о. Олег. Щиро вдячна отцям за молитву, парафіянам  за пожертви і за їхню щиру працю на славу Божу. Приїжджайте в наш Божий куточок, зносіть молитви до Воскреслого Спасителя, до Матінки Божої, яка встановлена тут, по волі Божій, до святого Антонія і до всіх святих, яких є храм.

Ганна ЯЦИШИН, жителька с. Волиця Двірцівської сільської ради.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень