Пошук

Як 85 років тому святкували у Великих Мостах ювілей товариства “Просвіта”

Дата: 14.07.2023 16:14
Кількість переглядів: 866

    Для культурного піднесення українського народу Східної Галичини колосальне значення у другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття мала діяльність Товариства “Просвіта”, що було засноване у 1868 році. Не випадково, кожен ювілей цієї шанованої усіма українцями організації святкувався з особливим розмахом. Не виключенням стали заходи до 70-літньої річниці заснування “Просвіти”, що проводилися в цей час по всій Галичині. Напевне, одними із найбільших тогорічних святкувань 70-ліття товариства виявилися заходи у Великих Мостах.

     Урочисті святкування просвітянського ювілею у нашому місті відбулися 10 липня 1938 року. Дійство мало настільки великий резонанс, що про нього писали навіть крайові періодичні видання.

   Недільний день 10 липня від самого ранку виявився хмарним і дощовим. Настрої учасників фестивалю і простих глядачів, які того року були і так не з найкращих, оскільки рік виявився неприємним на ряд подій для краю, похмура дощова погода ще більше поглибила. Все ж таки велика кількість учасників різноманітних заходів, бадьора музика та гордість за те, що містом стало епіцентром святкувань переважали сумні настрої.

Фото без опису Микола Дужий, секретар Головної

Управи товариства «Просвіта»

   Про те що свято не було рядовою подією засвідчило прибуття на нього цілої делегації керівництва головного виділу “Просвіти” і повітових установ Жовківщини. Усі вони приїхали до Великих Мостів з прапорами Товариства "Просвіта" та Філії Товариствава "Просвіта" в Жовкві. Від головної установи був присутній керівник організаційно-освітнього відділу при Головному виділі «Просвіти» у Львові та головній філії «Просвіти» м. Львова Петро Петрик, секретар Головного Виділу Микола Дужий та інженер Володимир Татомир, від виділу Філії "Просвіти" в Жовкві у фестивалі взяли участь голова Іван Романків, Антін Орловський, від інших регіональних виділів “Просвіти” прибули Іван Дорога та пан Карпів. На святі також були присутні вельмишановні гості, зокрема, пані Євгенія Утрисківна, професор Теодор Романків та ін.

 

   Усі делегації, а також представники від Великих Мостів і навколишніх філій зібралися зранку 10 липня перед читальнею мостівчанської “Просвіти”. Саме тоді вперше зустрілися два прапори "Просвіти", золото-синій прапор Матірної Просвіти і перший філіальний прапор із знаком Володимира Великого гордості Жовківщини – прапор Філії "Просвіти" в Жовкві. Перед цими стягами усі присутні стояли струнко і чекали початку дійства.

   Голова мостівчанської читальні пан Малко поставив поруч представників львівської і жовкінської установ і таким чином з’єднав обидва прапори. Потім він передав представнику головного виділу “Просвіти” хліб, сіль і ключі від читальняного дому.

Фото без опису

Урочистий прохід колективів «Просвіти» Великомостівщини.

На передньому плані оркестр з Реклинця. Великі Мости, 1938 р. Фото з архіву Гомана Р.

   Трикратне "Слава" з уст присутніх було виявом подяки за те, що прапори верховних установ пошанували їхнє свято. Від імені Головного Виділу Микола Дужий подякував мостівчанам і учасникам свята за гарну зустріч, а маленька дівчинка місцевої захоронки з китицею квітів передала не тільки вивчені слова привітання, але і щире дитяче захоплення.

 

   Після вступної промови, під опікою "прапорової охорони" обидва просвітянські прапори були віднесені до церкви, де відбулося святкове Богослужіння.  Службу Божу проводили отець Бариляк Ілля, oтець Василь Клос та місцевий мостівчанський священник Євген Боднар. Під час літургії співав хор читальні з Мостів Великих. Після Служби Божої було відправлено панахиду за померлих членів "Просвіти" Жовківщини і членів засновників читальні у Великих Мостах.

   Після завершення усієї церковної частини дійства, учасники урочистого маршу філій “Просвіт” Мостівщини  стали готуватися до проходу центральною вулицею міста. Як свідчить преса, приготування не зайняли багато часу, оскільки пройшли організовано. Першим від воріт читальні рушив прапороносець із стягом Материнської Просвіти. За ним струнким маршем стали рухатися ряди інших просвітян, голови яких непорушно були звернені до Матері-Просвіти. Майже в кожного учасника походу виднілася на грудях ювілейна відзнака. Варто зауважити, що у поході було багато жіноцтва. Мовчанка учасників насувала якісь дивні думки. В поході взяли участь читальні з населених пунктів — Боянець, Боpове, Желдець, Купичволя, Реклинець, Двірці-Плесків і Двірці-Заріка, Бутини-село і Бутини-Шишаки та самих Великих Мостів. Гарні однострої дівчат свідчили про те, що Жовківщина пильно дбає, щоб не дати загинути традиції гарного народного одягу. Через якийсь час учасники ходи прибули на центральну площу міста, де мали відбутись головні урочистості. Перемарш і привітання перед прапором Філії узяв голова місцевої читальні пан Малко. Далі була оголошена невелика перерва. Загалом, участь у поході взяло близько 2 тисяч членів читалень.

Фото без опису

Оркестр з Реклинця рухається центральною вулицею міста.

З капелюхом в руках Михайло Крифка.  1938 р.

Фото з архіву Гомана Р.

   По півгодинній перерві почались головні урочистості на площі. Збірні хори читалень з Бутин-село, Великих Мостів, Двірці-Плосків, Заріки, Реклинця і Борового) відспівали просвітянський гімн. Участь збірних хорів на так званих “академіях” була не новою для учасників. Подібні звітні заходи, часто відбувались на Жовківщині, то ж нема чого дивуватись, що виступили хори бездоганно. Голова Філії пан Романків виголосив вітальне слово з нагоди “приязності” прапору Материнської Просвіти та її представників на святі. Голова читальні пан Малко відчитав збірний привіт для Матері-Просвіти від читалень Мостищини та передав його Головному Виділові на руки секретаря пана Дужого.

 

   Далі у програмі відбулися заплановані виступи поодиноких хорів та оркестрів, які відспівали й відіграли пісні, видані з нагоди ювілейного року "Просвіти". Як зазвичай, на перше місце вибився хор читальні з села Бутини, який в цей час видалявся своєю злагодженістю і силою голосів. До того ж хор із Бутин був у 1930-ті роки постійним учасником різних просвітянських заходів на Жовківщині. Щоправда, цього разу й інші хори намагалися не відставати і продемонсструвати свою майстерність. Глядачі особливо гучно відреагували оплесками і вигуками на адресу хору з Великих Мостів та оркестру з Реклинця.[1]  Відзначилися хорошим співом й членкині читальні з Великих Мостів, які виконали інсценізацію пісні "Боже Великий, Єдиний”. Пізніше цей виступ відзначили усі поважні гості зі Львова і Жовкви.

   Тим часом дощ все більше набирав сили і ніби навмисно намагався завадити святу. Посилився він від самого початку виступів хорів. Тільки завдяки великій дисципліні учасників, які серед сильного затяжного дощу, без накриття (передовсім дівчата) виконали свої програмові дії,. Не розійшлись й гості, які під парасолями видержали до кінця.

   Під час завершальної промови секретар Головного Виділу “Просвіти” Микола Дужий подякував за сердечний прийом і гарно організоване свято усім учасникам та керівництву “Просвіти” Великих Мостів. Його щирі слова справили помітне враження на присутніх. Після цього голова Філії пан Романків роздав грамоти членам "Просвіти", видані Головним Виділом з нагоди ювілейного року (самих грамот було близько 70). Виконанням національного українського гімну в супроводі оркестрів свято було завершене.[2]

 


[1] Гоман Роман. Реклинець: історія села від витоків по 1939 рік. – На правах рукопису. – С. 795.

[2] День посвяти – Просвіті // Діло. – №151. – 14 липня 1938. – С. 3-4.



Автор статті: Роман Гоман


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень